Вид за способом виготовлення
Лігатура виготовляється металургійним способом шляхом сплавлення основи з елементами, що легують. Як основу використовують алюміній, мідь, нікель чи залізо. Метал завантажують у плавильну піч (індукційну, дугову або газову), розплавляють і за заданої температури вводять легуючі добавки в точно розрахованих пропорціях. Для поліпшення засвоєння елементів застосовують флюси та захисні середовища. Після отримання однорідного розплаву його рафінують, видаляючи неметалеві включення, і розливають у форми, отримуючи чушки, прутки або гранули. Далі лігатуру охолоджують, при необхідності дроблять і пакують для подальшого використання у виробництві сплавів.
Вид за хімічним складом
До складу зазвичай входить базовий метал - алюміній, мідь, нікель або залізо - і один або кілька елементів у підвищеній концентрації. Наприклад, алюмінієві лігатури можуть містити титан (Al-Ti), бор (Al-B), кремній (Al-Si), марганець (Al-Mn) або цирконій (Al-Zr). Мідні лігатури включають фосфор, берилій, хром або нікель. У сталевих лігатурах використовуються марганець, кремній, хром, молібден, ванадій та ніобій. Додатково можуть бути мінімальні домішки заліза, вуглецю і кисню в допустимих нормах.
Вид за призначенням
Використовується переважно в металургії та ливарному виробництві для легування розплавлених металів та сплавів. Вона широко застосовується при виплавці сталей для введення марганцю, кремнію, хрому та інших елементів, що покращують міцність, твердість та корозійну стійкість. В алюмінієвій промисловості лігатури використовують для отримання алюмінієвих сплавів з титаном, бором, кремнієм та магнієм. У кольоровій металургії лігатури застосовуються при виробництві мідних, нікелевих та магнієвих сплавів. Також вони затребувані в машинобудуванні, авіаційній та автомобільній промисловості, енергетиці та приладобудуванні.