Черкаси дріт сталевий, оцинкований, нагартований, пружинний ст65Г, ст70, сталевий катанка, дріт в'язальний, дріт тонкий сталевий
В даний час випускають три основні категорії сталевого дроту:
Дріт сталевий низьковуглецевий
Дріт легований
Дріт висолегований
Найбільшою популярністю користується такий різновид, як сталева низьковуглецева, в якій вміст вуглецю значно нижчий, ніж в інших видах сталі. Наприклад, однією з основних характеристик такого типу дроту є невелика чутливість до підвищених температур, наприклад, під час зварювання. Крім цього, можна назвати високий рівень опору корозії, гнучкість та в'язкість. Найчастіше дріт сталевий із низьковуглецевої сталі виробляється з діаметром перерізу, який становить від 0,2 до 8,0 мм. Виготовляють цей матеріал методом багаторазового холодного волочіння.
вироби із сталевого дроту
Призначення різних видів дроту
За призначенням, як було сказано вище, дріт сталевий може бути класифікована наступним чином.
В'язальний дріт. Застосовується такий тип прокату найчастіше для ув'язування різних огороджувальних споруд або для виробництва цвяхів. Цей вид дроту ще називається «торгова». Вона завжди виробляється з низьковуглецевої сталі, а за характером зовнішнього покриття може бути оцинкованою та неоцинкованою.
Марочний дріт, зазвичай, використовується виготовлення товарів народного споживання. Завжди виготовляються тільки з високовуглецевої сталі.
Пружинистий дріт, як видно з назви, використовується для виготовлення різних видів пружин шляхом винятково холодної навивки. Процес загартування не піддається.
Якщо ми розглядатимемо вироби зі сталевого дроту, то як приклади можна буде навести такі: пружини, цвяхи, шурупи, заклепки, гвинти, канати, арматура, перешкоди, огородження.
опис та різновиди, розміри та маркування, упаковка та сфери застосування
Сталевий дріт застосовують у різних галузях промисловості, для господарських потреб та художньої творчості. Сталеві вироби у вигляді шнура чи нитки розрізняють за основними характеристиками. Розміри та експлуатаційні властивості встановлюють державні та міждержавні стандарти.
Основні різновиди
Основними ознаками, за якими підрозділяють продукцію, є:
Розмір та форма поперечного перерізу;
Вид кінцевої обробки;
Вид поверхні;
хімічний склад сталі;
Галузь застосування.
За товщиною продукцію поділяють на групи. Вироби першої групи найтонші, їх товщина не перевищує 0,1 мм. До дев'ятої групи відносять продукцію, розмір перерізу якої понад 8 мм. Вироби по ГОСТ виготовляють круглого, квадратного, багатогранного та фасонного профілю.
Кінцева обробка забезпечує необхідні механічні характеристики. Для зміцнення механічної міцності та стійкості продукцію обробляють термічно: загартовують, відпалюють та стабілізують.
По виду поверхні вироби поділяють на покриті, без обробки та з обробкою. Як покриття сталі використовують цинк, мідь, алюміній та латунь. Для обробки поверхню шліфують, полірують чи труять.
Маркування та упаковка
Сталевий термічно оброблений чорний дріт перерізом 0,85 мм, позначають: Дріт 0,85 - Про - Ч - ГОСТ 3281-74.
Термічно необроблений дріт перерізом 1,4 мм другої групи з цинковим покриттям другого класу позначають: Дріт 1,4 - II - 2Ц - ГОСТ 3281-74.
Дріт виробляють у мотках та на котушках. Намотування здійснюють без сплутування витків, укладаючи послідовні ряди, які забезпечують вільну розмотування. У котушці допускається до трьох відрізків, а моток повинен містити лише один відрізок.
Постачається продукція в котушках, мотках чи бухтах. У бухти можуть бути пов'язані мотки лише однієї партії. Кожну партію постачають ярликом, на якому вказують умовне позначення за ГОСТ, найменування підприємства-виробника та тавро приймання технічного контролю.
Мотки з перетином до 0,5 мм пакують у промаслений папір і складають у ящики. Дріт завтовшки від 0,5 до 1,0 мм запаковують у папір та поліетиленову плівку. Мотки та бухти дроту перетином понад 1,0 мм можуть поставлятися без пакування.
Зазвичай дріт, наприклад мідний і алюмінієвий, виходить шляхом протягування (волочіння) заготовки (катанки) через отвори, що послідовно зменшуються, або шляхом безперервного лиття і прокату. Якщо потрібно прибрати оксиди та наліт, перед волочінням заготовку труять у розчині сірчаної кислоти або інших травниках, після чого простягають на волочильних станах і відпалюють у спеціальних печах. Відпал дозволяє отримати однорідні механічні властивості дроту по всій довжині, а також збільшити його міцність. Існують непровисні вольфрамові дроти, які використовують переважно в лампах освітлення та в електроніці, тому що вони витримують температуру до 2000°С. [11] Щоб не пошкодити поверхню дроту, робочуповерхню волочильного стану покривають мастилом. Готовий дріт зазвичай змотують у мотки та котушки, які зручно транспортувати та зберігати.
Дріт виробляють із різною поверхнею: чорна, світла, шліфована, полірована. Існує також термооброблений дріт: відпалений, нормалізований, загартований. Сталевий дріт може мати різне антикорозійне покриття: випускається оцинкований, луджений, оксидований, лакований.
Дріт випускається різного діаметра (від десятих до десятків міліметрів) і використовується для виготовлення електричних дротів, металовиробів, пружин, свердл, термопар, електродів, електронних приладів, декоративних виробів.
Історія
З появою першої техніки дріт став вважатися затребуваним і популярним матеріалом з металу. Спочатку для її виробництва використовували різні методи: її кували та скручували тоненькі смужки металу у вигляді спіралі.
ДрітЦими способами користувалися ще в давні часи римляни та єгиптяни. Приблизно у VI столітті винайшли спеціальну дошку, яка мала конічні отвори для волочіння дроту. Цей спосіб вважається початком прогресу у виробництві, і приписують його вікінгам.
В даний момент для виробництва тонкого дроту використовується метод волочіння, а для товстого - прокатка. Під час процесу дріт пропускають через вальці, що крутяться, необхідного діаметра.
Зроблений таким способом дріт отримав назву - катанка. Обидва способи дають можливість отримати дріт високої якості з однаковим діаметром по всій довжині.
Види сталевого дроту
За допомогою сучасних технологій на сьогоднішній день виробники випускають сталевий дріт різних видів. Вони відрізняються один від одного кількома критеріями:
• складом сталі; • способом виробництва; • формування, протяжка чи прокатка проходять по-різному; • гарячою чи холодною обробкою; • відсутністю чи наявністю захисного покриття.
Всі дані по характеристиці сталевого дроту чітко вказані в ГОСТах, за якими жорстко контролюють. Компанія, що займається виробництвом матеріалу, повинна докладно і просто подати всю інформацію по продукту.
ГОСТ 7372-79. Розмір канатного дроту варіює від 0,3 мл до 3мм. Як покриття, виробник використовує цинк або зовсім відмовляється від нього. Використовується дріт при виробництві канатів та тросів, авіаційної техніки, у корабельному та транспортному будівництві. Випускається дріт у котушках чи мотках, упакованих папером, а зверху полімерною плівкою.
ГОСТ 15598-70. За пружністю струнний дріт може бути звичайним або підвищеним. При товщині матеріалу 0,77 мм проводять спеціальну перевірку на знаходження нерівностей на поверхні. З дроту виготовляють струни для музичних інструментів.
ГОСТ 285-69. Для виробництва колючого дроту використовується сталевий дріт із цинковим покриттям, виконаний з однієї або двох жил. Колючі елементи роблять із такого ж матеріалу із загостреними кінцями методом навивки. Розмір шипа залежить від діаметра дроту. Ще один спосіб виробництва колючого дроту має на увазі використання колючих стрічок зі сталі шляхом обтиску. Використовують матеріал для огородження територій чи об'єктів.
ГОСТ 6727-80. Для виготовлення дроту ВР-1 використовується низьковуглецева сталь, піддаючи її протяжці холодного вигляду. Діаметр продукту становить від 3 мм до 5 мм, відсутнє захисне покриття. На сьогоднішній день даний вид дроту найбільш популярний на будівельному ринку. Використовують в монолітному будівництві при зміцненні бетону, зведенні фундаментів будівлі, міжкімнатних перекриттів. Також дріт знайшов застосування під час цегляного укладання.
ГОСТ 7348-81. Під час виробництва дроту ВР-2 використовують вуглецеву сталь. Використовують її для зміцнення бетону при зведенні заздалегідь напруженої залізобетонної конструкції. У ГОСТах прописані мінімальні відхилення по товщині та наявності вм'ятин, які не шкодять механічним властивостям матеріалу.
ГОСТ 5663-79. Розмір дроту для холодного висаджування становить 3-6 мм. Своє застосування вона знайшла у багатьох сферах. З неї виготовляють різні кріплення, шурупи, гвинти, завальні свічки. Холодна висадка є пластичною деформацією в матриці без застосування додаткових нагрівань. Даний спосіб виготовлення дає можливість зрештою отримати матеріал, що відповідає хорошій характеристиці.
ГОСТ 3282-74. Холодне волочіння використовують при виробництві низьковуглецевого дроту. За потреби її проводять кілька разів. Дріт можуть покривати оцинкованим матеріалом або випускати без покриття. Для підвищення еластичності матеріалу можливе проведення термічної обробки. За допомогою даного дроту проводять кріплення великих вантажів на виробництві, виготовляють цвяхи, сітку рабиці, елементи заземлення, садовий інвентар та ємності.
ГОСТ 9389-75. Розмір пружинного дроту сягає 60 мм. Форма перерізу зазвичай кругла, але може бути шестикутною, довадратної, овальної або трапецієподібної. Головною позитивною характеристикою продукту є висока стійкість до накопичення ушкоджень металом. Дріт знайшов своє застосування у машинобудівній промисловості. З неї виготовляють осі шпильки та пружини.
ГОСТ 2246-70. Зварювальний дріт використовують як м'який електрод у зварювальних приладах або напівавтоматах. Для виробництва матеріалу використовують звичайну, обміднийну, алюмінієву або нержавіючу сталь. Пов'язано це з тим, що матеріал, з якого виконаний електрод, повинен бути з того ж матеріалу, який належить зварювати.
Дріт, що має полімерне покриття, застосовують в особливо важливих або корозійно-активних середовищах. В цьому випадку як покриття використовують ПВХ (полівінілхлорид). Відповідно, ціна на даний продукт підвищується. Для підвищення стійкості дроту до різких перепадів температури захисного покриття використовують ПНД (полімери низького тиску). Також дріт покривають порошковими фарбами, за рахунок чого товщина матеріалу стає меншою.
