Сталь ХВГ, вартість якої збільшується завдяки коштовній присадці – вольфраму з масовою часткою 1,2% - 1,6%, тим не менш є поширеним інструментальним легованим сплавом і створює конкуренцію за ціною альтернативної Х12МФ. У ГОСТ 5950-2000 наведено її хімічний склад і механічні властивості. Головним замінником є – 9ХС. Основні компоненти – Cr, W і Mn сприяють збільшенню твердості, зносостійкості і жароміцності цього матеріалу. Об'єднання цих елементів таблиці Менделєєва має ще одну перевагу – добре прожарюється при термообробці. Також завдяки марганцю цей метал піддається незначним змінам геометрії після загартування при виготовленні високоточного вимірювального інструменту. Круг сталевий – це виріб металопрокату з круглим перерізом цей нехитрий виріб є основою для виробництва різних деталей на спеціальних верстатах, також із сталевого круги виробляються труби різного діаметру та спеціальні інженерні конструкції, що вимагають високоточного виточення деталей. Круг сталевий: характеристики, застосування, виготовлення. Серед широкого асортименту металопрокату, що використовується для виготовлення трубної продукції, великий попит має Круг сталевий, з якого виробляють ресори, пружини, заклепки. Круг сталевий має поперечний переріз овальної або круглої форми. Згідно з ГОСТом 2590, гарячекатаний пруток виготовляють діаметром від 8 мм зі сталі марок 20, 35, 45 і 40 Х, Х12МФ, 65Г, У8А, 40ХН2М3, Р6М5 та інші. Особливим різновидом сталевого сплаву є ресорно-пружинна сталь. Пружинна сталь має ряд особливостей - дуже висока межа плинності, твердість, прийнятний рівень корозійної стійкості. Такий матеріал може гнутися, змінювати свою форму під впливом зовнішніх факторів. Під час стиснення він зберігається усі свої фізичні властивості (міцність, механічна стійкість, хімічна інертність). Якщо таку пружину розтиснути, матеріал повернеться у свою звичайну форму зі збереженням усіх фізичних властивостей. Ресорно-пружинна сталь — сплав, який має дуже високу межу плинності. Межа плинності - це фізична властивість будь-якого матеріалу, що характеризує напругу, при якій деформація продовжує рости без збільшення навантаження. За фактом цей показник відображає здатність матеріалу зберігати свою форму при згинанні та скручуванні. Чим краще матеріал зберігають форму при деформації, тим вище межа плинності. Висока межа плинності виникає у матеріалі з допомогою спеціальних методів обробки (загартування, відпустка). Це відрізняє сталь-пружину від багатьох інших сталевих сплавів, які зазвичай «набувають незвичайних властивостей» за рахунок включення до їх складу різних легуючих добавок. Для виробництва пружинної сталі застосовуються низьколеговані метали з мінімальною кількістю додаткових компонентів. В американських, європейських, азіатських країнах також часто застосовуються середньовуглецеві та високовуглецеві сполуки, що містять хром. Також застосовуються сполуки, що містять велику кількість марганцю, нікелю, кремнію, вольфраму, азоту. Ці компоненти роблять матеріал ще пластичнішим, а також підвищують його хімічну інертність (тобто такий матеріал не вступатиме в реакцію з лугами, кислотами, солями). Як зрозуміло з назви, пружинна сталь зазвичай застосовується для пружин, торсіонів, ресор, фортепіанних струн, хомутів та багатьох інших виробів. Перелічимо основні фізичні властивості цього виду сталей: Високий опір пружної деформації. Цей показник відображає той факт, як легко пластичний елемент піддається стиску за наявності зовнішніх джерел тиску. У разі високого опору сталева пружина погано піддається стиску, що допомагає деталі відновити свою природну форму після розтискання. Низький коефіцієнт залишкового розтягування. За наявності зовнішнього джерела тиску такий матеріал набуває відповідної форми. Однак після зникнення такого джерела тиску деталь знову набуває старої форми. Чим нижче коефіцієнт залишкового розтягування, тим слабший матеріал піддається залишкової деформації при зникненні зовнішнього тиску. Гарна міцність. При стисканні залізної пружини деталь не тріскається, зберігається свою кристалічну структуру, не розсипається на кілька частин. Природна міцність деталі може бути підвищена за рахунок внесення до складу сталевого сплаву різних добавок, що легують (нікель, хром, титан, свинець). Непогана корозійна стійкість (за наявності легуючих компонентів). Якщо пружина виготовлена із сталі з великим вмістом хрому, то вона добре витримуватиме корозію. Фізика процесу виглядає так: за наявності у металі хрому на поверхні матеріалу створюється тонка оксидна плівка. Така плівка перешкоджає контакту заліза з киснем, азотом, що мінімізує ризик виникнення іржі. Хімічна інертність (за наявності легуючих компонентів). Легуючі добавки на основі ванадію, вольфраму, алюмінію, селену, кремнію зменшують ймовірність контакту заліза із зовнішніми речовинами. Тому при контакті металу з якоюсь хімічною речовиною окисно-відновлювальні реакції не виникають. Це робить пружину інертною у хімічному сенсі.
