Умань труба азбестоцементна 100, 150, 200, 250, 300, 400, 500 ВТ9, ВТ6, муфти, кільця

Умань труба азбестоцементна 100, 150, 200, 250, 300, 400, 500 ВТ9, ВТ6, муфти, кільця

Азбестові труби виготовляються з двох основних компонентів, якими є портландцемент та азбестове волокно. Для отримання однорідної суміші застосовується вода. Застосування цих матеріалів дозволяє отримувати в результаті матеріал, який має невелику вагу і має незначний показник теплопровідності. Асбоцемент є цементним розчином, який армується за допомогою азбестового волокна. Азбест проходить процес подрібнення до порошкоподібної консистенції, після чого поділяється на волокна. Саме ці волокна і є сполучною ланкою у бетонній суміші.
     Міцність азбестові труби отримують завдяки армуванню бетону азбестовим волокном. Це дозволяє збільшити міцність на 40% порівняно із звичайними бетонними пристроями.
Неабиякою перевагою азбесту є низька теплопровідність. Саме завдяки низькій теплопровідності азбестові труби застосовують для облаштування каналізаційних трубопроводів з високими показниками промерзання. Істотною перевагою азбестових труб є відсутність властивостей схильності до електрокорозії. Якщо термін служби металевих трубопроводів, у яких спостерігається явище блукаючих струмів, скорочується до 4-5 років, то азбестові труби за такого негативного впливу здатні прослужити в десятки разів довше.
Вибираючи азбестові труби, важливо враховувати такі параметри, як діаметр та довжина виробів. Вироби, що розглядаються, бувають двох типів: напірні або безнапірні. Нижче представлена таблиця з технічними параметрами для напірних та безнапірних азбестових труб.
Азбестоцементні труби застосовуються в різних галузях:

     для прокладання каналізації,
     забезпечення технічного водопостачання,
     установки дренажних та зливових систем,
     як обсадні труби для водяних свердловин,
     для створення димарів,
     для формування стовпчастих фундаментів.

Також азбестоцементні труби використовуються як захисний канал для прокладання електромереж, телефонних та інтернет кабелів і так далі.
Азбестоцементні труби зазвичай використовуються для прокладання прямих трубопроводів, так як матеріал досить крихкий і застосування а/ц трійників та кутів нераціонально.
Рекомендуємо ознайомитись: Призначення та властивості жорстких труб з ПВХ
Крихкість обумовлена тим, що під час обертання в центрифузі азбестові волокна розташовуються у виробі хаотично. Для цільної труби це не має жодного значення, однак для фасонних виробів критично.
При необхідності повороту або розгалуження трубопроводу використовують фасонні чавунні вироби. Працюючи з малими діаметрами допустиме застосування виробів із полімерів.
До переваг азбестоцементних труб належать:

     несприйнятливість до вологи, антикорозійні властивості (можна прокладати прямо в землі без додаткового захисту навіть за умов підвищеної вологості);
     стійкість до блукаючих струмів (у підземних трубопроводах), оскільки матеріал є діелектриком;
     найменший коефіцієнт лінійного розширення порівняно з іншими матеріалами, з яких їх виготовляють;
     вогнестійкість (азбестоцемент не горить, а плавлення починається за температури вище 1500 ºС);
     також матеріал витримує низькі температури, характерні для північного клімату;
     коефіцієнт тепловтрати нижче, ніж у металевих виробів;
     внутрішні стінки виробу мають абсолютно гладку поверхню, завдяки відсутності ризику «заростання» труби, а також знижується рівень опору середовищ, що рухаються;
     а/ц труби дуже прості у монтажі та не вимагають спеціального обладнання;
     несприйнятливість азбестоцементу до зовнішніх впливів та хімічна інертність забезпечують тривалий термін експлуатації;
     вартість а/ц виробів нижча, ніж ціна металевих.
Азбестоцементні труби напірного типу не повинні мати розшарування, обломи або тріщини. Їхні кінці вимагають обточування. Для виробів, довжина яких 2950 і 3950 мм відхилення від прямолінійності не може перевищувати 12 мм; 5 тис. мм – 18 мм; 5 тис. 950 мм – 24 мм. Важливим параметром таких труб має бути водонепроникність.
  Усі вимоги до виробництва та якості азбестоцементних виробів, що регламентуються ГОСТами, такі:

     внутрішні та зовнішні розміри азбестових труб повинні відповідати державним стандартам для таких виробів 539-80;
     тестові випробування азбестоцементних труб та методи їх проведення виконуються згідно з ГОСТ 11310-90.

Оскільки в СРСР азбестоцементні труби згідно з ГОСТом використовувалися тільки для спорудження меліоративних каналів, сфера їх застосування була надзвичайно обмежена. Тобто, на жодних об'єктах цивільного чи промислового будівництва вони не використовувалися, відповідно й ГОСТи не видавалися.
  Перевиданий СНиП щодо теплових мереж включає такі норми:

     Відповідно до п.10.3 СНиП 41-02-2003 визначено характеристики теплоносіїв, прийнятні для транспортування неметалевими трубами, з яких змонтована тепломережа:температура – не вище 115 ℃, робочий тиск – не більше 1,6 МПа.
     Пункт 10.4 того ж СНиП 41-02-2003 допускає використання певних розмірів азбоцементних труб для систем гарячого водопостачання відкритого та закритого типів.
     Виходячи з пункту 8.21 СНиП 2.04.02-84 (щодо водопостачання), будь-яких діаметрів азбестоцементні труби можуть бути використані для спорудження трубопроводів під холодне водопостачання, у той час як для застосування сталевих водопровідних труб потрібні додаткові обґрунтування.
  По суті, азбестоцемент – це бетон, армований волокнами азбесту, або фібробетон.

Технологія виготовлення цього матеріалу така:

     Після видобутку необроблений азбест поставляється на завод, де відбувається механічне подрібнення.
     Після цього азбест розпушують, щоб виділити окремі волокна.
     Далі з'єднують азбест (15%) із цементом (85%) і доливають воду, отримуючи пульпу.
     Рідку суміш виливають на барабан з отворами.
     Після віджиму виходить суцільна плівка товщиною 0,2 мм, довжина якої дорівнює розміру азбестових труб. Цю плівку намотують на качалку доти, доки не утворюються стінки потрібної товщини, яка забезпечить надійність труби.